У Комітеті з питань правової політики та правосуддя категорично спростовують звинувачення громадських організацій щодо «не зачитування Головою Комітету правок щодо апеляційного розгляду справ НАБУ в судах загальної юрисдикції, а не в новоствореному Вищому антикорупційному суді, а також появи такої правки за годину до голосування».

У зв’язку із чим Комітет зазначає таке.

Редакція проекту Закону «Про Вищий антикорупційний суд», що була прийнята парламентом у першому читанні, передбачала передачу усіх судових справ, судовий розгляд яких у судах першої та апеляційної інстанцій не закінчено до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду до Вищого антикорупційного суду.

Під час підготовки Законопроекту до другого читання Комітет погодився із рекомендаціями експертів Венеціанської комісії, які у своєму Висновку (пункт 35) звертали увагу на доцільності того, щоб "справи, які перебувають на розгляді на момент початку роботи Вищого Антикорупційного суду продовжували розглядати суди, де вони на той момент слухаються". В іншому випадку, передача справ  призвела б до перенавантаження суддів Вищого антикорупційного суду, враховуючи значну кількість справ, які розглядаються в судах першої та апеляційної інстанцій до моменту створення Вищого антикорупційного суду. Крім того, Комітетом було взято до уваги, що відповідно до прийнятої у першому читанні редакції Законопроекту Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду буде судом апеляційної інстанції тільки стосовно судових рішень Вищого антикорупційного суду.

Так, Вищому антикорупційному суду будуть підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2,  206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п’ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Отже, йде мова про дуже велику кількість кримінальних проваджень, що наразі підслідні Національному антикорупційному бюро, однак досудове розслідування яких здійснювали різні правоохоронні органи України. Передача таких справ до Вищого антикорупційного суду чи навіть оскарження рішень судів першої інстанції (як правило, рішення по кримінальним справам завжди оскаржується однією із сторін судового розгляду) до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду  фактично заблокувала б роботу цієї установи на довгі роки.

У зв’язку із вищезазначеними аргументами, Комітет ще на своєму засіданні 21 травня 2018 року вирішив рекомендувати врахувати відповідну правку визначивши, що судовий розгляд кримінальних проваджень щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, який розпочато у судах першої та/або апеляційної інстанцій до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, продовжується у цих судах.

Ця правка була відображена у підготовленій на розгляд Верховної Ради України порівняльній таблиці до Законопроекту, не була поставлена на підтвердження під час розгляду Законопроекту у сесійній залі і залишилась в його остаточній редакції. У зв’язку із цим, було проведено техніко-юридичне опрацювання її редакції, в результаті якого були виявлені логічні та термінологічні неузгодженості деяких положень КПК у редакції Законопроекту.

Зокрема, в абзаці другому пункту  20-2  розділу XІ "Перехідні положення" КПК в редакції Законопроекту залишилась норма про те, що суди апеляційної інстанції (крім Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду) припиняють приймати до розгляду апеляційні скарги у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду.

Отже, у разі якщо б такі положення були залишені в Законопроекті, то виникала ситуація, за якої би взагалі виключалась можливість подати апеляційну скарги на судові рішення ухвалені судами першої інстанції, оскільки, Апеляційна  палата Вищого антикорупційного суду в розумінні та визначенні закону є апеляційним судом стосовно судових рішень Вищого антикорупційного суду, а решта судів апеляційної інстанції припиняють приймати  до розгляду апеляційні скарги з дня початку роботи ВАС.

Таким чином, такі формулювання положень Законопроекту могли призвести до грубого порушення Конституції України, яка гарантує кожному забезпечення права на апеляційний перегляд справи (стаття 129 Конституції України). Більше того, Європейський суд з прав людини послідовний у констатації порушень прав людини у зв’язку із позбавленням права на апеляційний перегляд справи, так як і з необхідністю розгляду справ  незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

З метою недопущення таких несприятливих наслідків як порушення Конституції України та можливих негативних для України рішень  Європейського суду з прав людини, було необхідне доопрацювання вказаних положень.

У зв’язку з цим, та задля досягнення правого визначеності було уточнено і юридично правильно викладено пункт 20-2 розділу XІ "Перехідні положення" КПК, про що Голова Комітету оголосив «під стенограму» на засіданні Верховної Ради України 06 червня 2018 року, ще за день до голосування за закон в цілому.

http://iportal.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/6827.html

Витяг із стенограми пленарного засідання 06 ЧЕРВНЯ 2018:

«13:58:36

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

«Я, в принципі, пояснив. Тут я тільки можу, хочу сказати, що юристи теж пропонують техніко-юридичні правки певні по розділу … Х. … І в частину четверту, тут скоригована редакція технічно … "суди апеляційної інстанції, крім Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, продовжують приймати до розгляду апеляційні скарги на судові рішення, які ухвалені судами  першої інстанції і не набрали законної сили в кримінальних провадженнях щодо злочинів віднесених цим кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, розгляд яких розпочато в судах першої інстанції, до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду."

Таким чином, у нас буде вже тоді повністю логічно все збігатися. Ми підтримуємо як техніко-юридичну правку. Дякую.»

 Повторно Голова Комітету звернув увагу на такі зміни та зачитав їх 07 червня 2018 року на ранковому пленарному засіданні  до проведення Комітету.  

http://iportal.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/6829.html

Витяг із стенограми пленарного засідання 07 ЧЕРВНЯ 2018:

10:27:21

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

«Я хочу сказати, … коли я вже висловлювався минулого разу, як техніко-юридичні правки, які в тому числі звернуло увагу юридичне управління, я під стенограму їх сказав. Я можу ще раз нагадати, про що іде мова. …

Так само ми дали фактично нову редакцію … пункту "х" … я ще раз його продублюю, що: "Суди апеляційної інстанції, крім Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, … продовжують приймати до розгляду апеляційні скарги на судові рішення, які ухвалені судами першої інстанції, і не набрали законної сили у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, розгляд яких розпочато в судах першої інстанції до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду."

Тому такі запобіжники встановлені. Я сподіваюсь, що ми ще сьогодні на Комітеті їх підтвердимо.»

Надалі, такі пропозиції були чітко прописані у Рішенні Комітету, проект якого було роздано членам Комітету та присутнім на засіданні Комітету народним депутатам України.

 На самому засіданні Комітету 07 червня 2018 року Голова Комітету, доповідаючи проект Рішення  стосовно кожного змістовного пункту, звернув увагу на техніко-юридичні правки, що вже були попередньо озвучені.

За результатами обговорення, Рішення було підтримано Комітетом та, за дорученням Голови Верховної Ради України, роздано народним депутатам України у сесійній залі перед тим як приступити до розгляду Законопроекту.

Більше того, Голова Комітету 07 червня 2018 року вчергове акцентував на цих змінах під час доповіді щодо Рішення Комітету, і лише за браком встановленого часу, не встиг їх повторно озвучити.

http://iportal.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/6829.html

Витяг із стенограми пленарного засідання 07 ЧЕРВНЯ 2018:

…

«Також комітет звертає увагу щодо необхідності врахування попередньо вже оголошених під час розгляду законопроекту Головою комітету окремих редакційно уточнюючих та техніко-юридичних змін, в тому числі… Я перелік вже не буду зачитувати, бо я його зачитував на засіданні.»

…

Таким чином, у жодному разі не може йти мова про здійснення будь-яких непублічних змін чи фальсифікацій положень Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» щодо апеляційного оскарження рішень судів у справах підслідних Вищому антикорупційному суду, оскільки задля уникнення можливого порушення Конституції України та логічного узгодження положень Законопроекту, необхідні технікою-юридичні коригування були неодноразово озвучені на засіданні Верховної Ради України, здійснені абсолютно відкрито та публічно, оформлені Рішенням Комітету з питань правової політики та правосуддя та підтримані Верховною Радою України.