На засіданні підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини та альтернативного розв’язання спорів Комітету з питань правової політики обговорили стан виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Учасники дискусії порушили теми можливості впровадження запропонованих механізмів парламентського контролю за виконанням рішень та проблемні аспекти застосування процедур банкрутства підприємств, які перебувають у власності чи під управлінням держави, в контексті нового законодавства та відповідної судової практики.

«Основна проблематика – виконання судових рішень за участі держави потребує спільних зусиль усіх органів влади, зокрема законодавчої і виконавчої гілок влади. Перші кроки уже зроблено. При Міністерстві юстиції України створено Комісію щодо виконання рішень ЄСПЛ, до якої залучено широке коло фахівців. 30 вересня Кабінет Міністрів України затвердив Національну стратегію розв’язання проблеми невиконання рішень судів, боржниками за якими є державний орган або державне підприємство, установа, організація, на період до 2022 року. Парламент прийняв Постанову про проведення парламентських слухань з цієї проблематики у листопаді 2020 року», - зазначив народний депутат України Роман Бабій.

Менеджер проєктів Департаменту правосуддя та правового співробітництва Ради Європи Андрій Кавакін повідомив, що 29 вересня - 1 жовтня 2020 року на засіданні Комітету Міністрів Ради Європи розглядалася низка справ і була прийнята проміжна резолюція щодо проблеми невиконання рішень національних судів, у якій зазначено, що Україна не виконала своїх зобов’язань і не досягла прогресу у виконанні рішень ЄСПЛ по відношенню до визначеного строку, зокрема в справі «Бурмич та інші проти України».

Тему банкрутства державних підприємств та межі відповідальності держави у практиці ЄСПЛ та рішеннях Комітету міністрів Ради Європи розкрив керівник відділу Департаменту виконання рішень Європейського Суду з прав людини Павло Пушкар. Експерт зупинився на справах «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Бурмич та інші проти України», це понад 13 тисяч заяв. Він зауважив, що Комітет Міністрів рекомендував Україні ухвалити пакет законодавства, що допоможе вирішити проблеми з цією категорії справ і має включати сім основних напрямів. За його словами, найбільш проблемним питанням є невиконання рішень ЄСПЛ державними, муніципальними підприємствами, установами, організаціями, адже відповідальність за невиконання ними рішень має нести держава. Наступне засідання Комітету Міністрів Ради Європи відбудеться в березні 2021 року, де буде розглянуто згадані дві справи та до якого буде підготовлено детальний аналітичний звіт щодо ситуації із виконанням Україною рішень ЄСПЛ.

Міжнародний експерт проекту Ради Європи «Подальша підтримка виконання Україною рішень у контексті статті 6 Європейської конвенції з прав людини» Ліліан Апостол окреслив тему впровадження ефективного механізму парламентського контролю за виконанням рішень.

Висновки щодо проблеми банкрутства державних підприємств у контексті виконання рішень ЄСПЛ у справах Іванов/Бурмич та рекомендації для вирішення цих проблем надав національний експерт проекту Ради Європи «Подальша підтримка виконання Україною рішень у контексті статті 6 Європейської конвенції з прав людини» Руслан Мельниченко. На думку експерта, ключова проблема - неможливість Господарського суду перейти до процедури ліквідації (санації) державних підприємств на основі законодавчих норм, зокрема статті 214 Господарського кодексу України, в результаті кредитори не можуть використати процедуру банкрутства. Він зазначив, що законодавство потребує змін відповідно до європейської практики.

За результатами обговорення буде розроблено відповідні рекомендації для погодження на парламентських слуханнях на тему: «Проблеми виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини», проведення яких заплановано на 11 листопада 2020 року.

За матеріалами Інформаційного управління Апарату Верховної Ради України

28 жовтня 2020 року