Слухання та "круглі столи"

12 лютого 2020 року Комітет з питань правоохоронної діяльності спільно з Комітетом з питань правової політики провели слухання на тему: «Перспективи розвитку, проблематика формування та функціонування інституту присяжних в Україні»

Опубліковано 13 лютого 2020, о 16:58

Комітет з питань правоохоронної діяльності спільно з Комітетом з питань правової політики провели 12 лютого слухання на тему: «Перспективи розвитку, проблематика формування та функціонування інституту присяжних в Україні».

У слуханнях взяли участь народні депутати України, представники Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України, Конституційного Суду України, Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, Офісу Генерального прокурора, правоохоронних органів, міністерств та відомств, судової гілки влади, адвокатури, наукових установ, міжнародних організацій, національних громадських організацій.

Учасники слухань обговорили актуальні питання реалізації конституційних засад безпосередньої участі народу при здійсненні правосуддя; проаналізували правову природу, форми і процедури організації та діяльності судів за участю представників народу при здійсненні правосуддя у різних галузях судочинства; обговорили недоліки та проблеми функціонування сучасного інституту суду присяжних.

Під час слухань відбулася презентація та експертне обговорення проектів законів «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо удосконалення порядку формування списку присяжних» № 2709 та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя» № 2710, а також альтернативних до них законопроектів за № 2709-1 та № 2710-1.

Голова Комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський зазначив, що темі запровадження суду присяжних постійно і регулярно приділяють увагу і урядовці, і парламентарії, і представники судової гілки влади, і науковці. «Зараз у нас є унікальне вікно можливостей для того, щоб перейти від обговорень до конкретної зміни моделі суду присяжних в Україні. Тому ці слухання мають прикладне значення: є конкретні законопроекти Уряду, є законодавчі ініціативи народних депутатів України. Їх потрібно обговорити в модельному розумінні і почути застереження, які є», - додав він.

Денис Монастирський також висловив переконання, що обидва комітети стануть ефективними майданчиками для напрацювання механізмів інституту присяжних в Україні і вже на цій сесії парламент перейде до розгляду цих законопроектів у першому читанні.

Голова Комітету з питань правової політики Андрій Костін також висловив сподівання, що обом комітетам вдасться вирішити концептуальні питання стосовно того, чи потрібна нам класична модель інституту присяжних. «Моє глибоке переконання, що так. Впевнений у тому, що пряма участь громадян у прийнятті рішень про винуватість або невинуватість особи, вона підвищує не тільки довіру суспільства до системи правосуддя, вона підвищує також відповідальність кожного громадянина за те, що відбувається в системі правосуддя», - наголосив він.

Заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук представив урядовий законопроект про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо удосконалення порядку формування списку присяжних за № 2709. Його основна ідея полягає у тому, щоб реалізувати положення Конституції України 1996 року щодо суду присяжних, які за словами урядовця, «досі є мертвими і нереалізованими». Тобто у ці положення потрібно «вдихнути життя», оскільки «ми не можемо іменувати суд, який не має ознак суду, судом».

О.Банчук зазначив, що законодавча ініціатива Уряду полягає у тому, що у класичному суді має бути окрема колегія з присяжних - простих громадян, які вирішують питання факту без участі професійних суддів і є окремо судді, які вирішують питання на підставі їхнього вердикту, питання винуватості-невинуватості, наявності чи відсутності факту вчинення кримінального правопорушення.

За словами доповідача, у законопроекті також пропонується, що суд присяжних не повинен обмежуватися лише справами про довічне позбавлення волі. Пропонується розширити інші категорії проваджень, зокрема, для особливо тяжких злочинів, які передбачають позбавлення волі до 10 і більше років позбавлення волі.

«Існує й інша модель, яка передбачає надання територіальним управлінням Державної судової адміністрації України права формування списків або участі у формуванні списків присяжних. Тобто забрати ці повноваження у органів місцевого самоврядування, які залишилися у них ще з радянських часів. У законі не повинна дублюватися або продовжуватися ця радянська традиція», - зазначив він.

Доповідач додав, що цей закон потрібно прийняти через те, що це вимога Конституції України, яка полягає у тому, щоб дати можливість народу можливість долучитися до правосуддя.

Народний депутат України Сергій Власенко доповів альтернативний законопроект про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо удосконалення порядку формування списку присяжних № 2709-1. Він нагадав, що його законопроект про класичний суд присяжних був ще у попередньому скликанні парламенту.

Народний депутат України зосередився на засадничих питаннях, зокрема, чи готові громадяни України приймати участь у судді присяжних? Він зауважив, якщо громадяни готові обирати депутатів, то чому не готові приймати участь у судді присяжних. Іншим аргументом щодо недоцільності запровадження суду присяжних в Україні, за його словами, є слова щодо того, що запровадження суду присяжних є дорогим для України.

Сергій Власенко задав контрзапитання: «Скільки коштує віра у правосуддя?» На його переконання одним із ключових завдань запровадження суду присяжних є відновлення віри в правосуддя. «Тому ключове завдання, а саме повернення віри у правосуддя, значно більше коштує ніж ті витрати, які міг би понести державний бюджет», - наголосив він.

Сергій Власенко зауважив, що «такий інструмент, як класичний суд присяжних, коли присяжні без судді вирішують питання про винуватість або невинуватість, зобов’язаний існувати в Україні, він зобов’язаний бути забезпечений державою і він зобов’язаний бути зреалізованим і покликаний повернути довіру до судової системи».

Учасники слухань заслухали доповіді на тему: «Суд присяжних в Україні: сучасний стан та перспективи реформування в українських реаліях», «Перехід України від європейської до класичної моделі суду присяжних. Чи буде він вдалим і доречним?; «Отримані уроки відправлення правосуддя судом присяжних в Сполучених Штатах Америки»; «Участь присяжних у відправленні правосуддя в Україні: чому потрібні зміни?»; «Аналіз дослідження поінформованості суддів та керівників апаратів місцевих і апеляційних судів щодо змін, які пропонуються в сфері формування інституту присяжних в Україні»; «Інститут присяжних як форма участі громадян у здійсненні правосуддя в Україні: реалії та перспективи розвитку» та висловили пропозиції до представлених законопроектів.

За результатами обговорення висловлені учасниками слухань пропозиції будуть враховані у Рекомендаціях органам державної влади.

Аудіозапис слухань:

частина 1